Інститут законодавства Верховної Ради України

Науково-дослідна та експертно-аналітична робота з питань розвитку законодавства


Провідним напрямом діяльності Інституту є здійснення фундаментальних досліджень розвитку правової системи України. Під час їх проведення аналізується ефективність чинного національного законодавства й розробляються пропозиції щодо усунення в ньому неузгодженостей і суперечностей та заповнення правових прогалин. Нині в Інституті досліджуються такі теми:

1) «Конституціоналізм у стратегії державо- та правотворення України: стан, проблеми та перспективи» (державний реєстр. № 0122U001677);

2) «Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування» (державний реєстр. № 0122U1675);

3) «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» (державний реєстр. № 0122U001678);

4) «Проблеми правового забезпечення виконання Україною міжнародних зобов’язань» (державний реєстр. № 0122U001676).

Крім того, враховуючи актуальні напрями діяльності парламенту та План законопроєктної роботи Верховної Ради України, Інститутом законодавства започатковано розробку ряду прикладних досліджень, зокрема: «Пріоритети розвитку національного законодавства», «Внутрішня реформа та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», «Законодавче забезпечення публічної економічної політики в Україні: формування механізмів модернізації», «Нормативно-правове регулювання процесу децентралізації владних повноважень: формування спроможних громад і місцевого самоврядування».

Інститут законодавства у постійному режимі готує пропозиції щодо стратегії державної правової політики Верховної Ради України. Зокрема, систематично досліджується законодавча діяльність Верховної Ради України і готуються аналітичні видання, в яких на основі комплексного аналізу основних напрямів розвитку українського суспільства, насамперед у сфері державного будівництва, в економічній, соціальній, гуманітарній та інших сферах, з урахуванням міжнародних зобов`язань України визначаються стратегічні орієнтири такої діяльності. Зокрема, Інститутом у 2020–2021 рр. були підготовлені такі видання: «Путівник по законодавству України», «Цифрова Україна»: конституційно-правова модель», «Стандарти добробуту громадян: міжнародний досвід», «Новітні орієнтири кодифікаційної діяльності», «Досвід врегулювання збройних конфліктів: міжнародно-правові документи і коментарі», «Правові питання деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України», «Законодавче забезпечення розвитку реального сектору економіки» та ін., науково-практична значущість яких полягає в тому, що на підставі комплексного дослідження й узагальнення зарубіжного досвіду та законодавчої діяльності Верховної Ради, основних напрямів розвитку українського суспільства, з урахуванням міжнародних зобов`язань України визначалися стратегічні орієнтири законодавчої діяльності, також акцентовано увагу на напрямках удосконалення чинного законодавства та перспективах його подальшого розвитку. Фактично йдеться про концептуальні засади розвитку національного законодавства.

Інститут бере участь у перспективному плануванні законодавчої діяльності парламенту. Так, було підготовлено пропозиції до проєкту Плану законодавчих робіт Верховної Ради України дев’ятого скликання, Планів законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2020, 2021, 2022 роки. Крім того, в Інституті проведено серію круглих столів з питань удосконалення законодавчої діяльності парламенту, в яких взяли участь народні депутати України, представники апарату Верховної Ради України, секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, міжнародних організацій, наукових установ. Зазначалося, що кожна запропонована законодавча позиція, перш ніж бути включеною до плану, має бути ретельно проаналізована щодо того, чи існує реальна потреба в розробці й ухваленні відповідного законопроєкту. За результатами обговорень видано збірку «План законодавчого забезпечення реформ в Україні: актуальні питання реалізації».

За дорученням Голови Верховної Ради України Р. О. Стефанчука було проаналізовано стан виконання Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України за перше півріччя та 2021 рік у цілому. На основі проведеного аналізу Голові Верховної Ради надано кількісні та якісні показники виконання Плану. Зазначені дані дають змогу вносити корективи у планування та є важливим кроком на шляху запровадження довгострокового планування законодавчої діяльності.

На виконання доручення Р. О. Стефанчука Інститутом законодавства у 2021 році започатковано щотижневий аналіз законопроєктів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України, а також рекомендованих комітетами до розгляду. Зазначений аналіз передбачає встановлення відповідності законопроєкту нормам Регламенту Верховної Ради України та усталеній практиці законодавчої техніки, а головне – виокремлення ризиків, які потенційно несе в собі його ухвалення.

Значну увагу Інститут приділяє проблемам моніторингу національного законодавства. Із цією метою започатковано постійно діючий науково-практичний семінар, у рамках якого проводиться серія тематичних досліджень. На заходах за участю народних депутатів та провідних науковців обговорювалися загальні проблеми моніторингу національного законодавства, а також питання виборчого, інформаційного, екологічного, соціального, господарського, медичного й адміністративного законодавства. Матеріали семінарів на регулярній основі публікуються та надсилаються парламентським комітетам у вигляді окремих збірників.

Інститут бере участь у розробці проєктів законів із найважливіших питань розвитку суспільства і держави. Ця робота здійснюється за зверненнями голів парламентських комітетів, а також шляхом участі його представників у діяльності робочих груп, створених для підготовки відповідних законопроєктів та їх доопрацювання. Зокрема, співробітники Інституту входять до складу робочих груп з питань народовладдя (під головуванням Р.О. Стефанчука); про парламентську службу, що діяла при Комітеті Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України; про інноваційні цифрові технології та послуги, що діяла при Комітеті з питань інформатизації та зв’язку; з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення щодо розгляду питання про стан виконання рішення Конституційного Суду України з відновлення пільг учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у частині їх соціального захисту; з питань конституційних засад організації та здійснення державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою України та децентралізації влади Конституційної комісії, брали участь у складі робочих груп, створених для підготовки нових редакцій законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про вищу освіту», «Про освіту», внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ін. За зверненнями голів парламентських комітетів Інститут також брав участь у розробці ряду законопроєктів, зокрема про публічні закупівлі, про залізничний транспорт, про державні символи та про нагородну систему України тощо.

Інститут активно працює над пошуком нових ефективних форм своєї діяльності. Так, запроваджено нову форму аналізу законопроєктів, суть якої полягає в дослідженні блоків законопроєктів, спрямованих на регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин, та в аналізі як змісту зареєстрованих законопроєктів, так і програмних та директивних матеріалів, історії законодавчого регулювання та стану законодавства в цій сфері, міжнародних стандартів, рекомендацій міжнародних організацій, зарубіжного досвіду регулювання відповідних сфер суспільних відносин. Висновки, підготовлені за наслідками аналізу, містять не тільки оцінку змісту проєктів законодавчих актів, а й пропозиції концептуального характеру щодо вдосконалення законодавчого забезпечення певної сфери суспільних відносин. Із метою ознайомлення народних депутатів України, інших осіб, причетних до законодавчого процесу, із змістом наукових висновків Інститутом видаються збірки «Проблеми законодавчого забезпечення пріоритетних сфер суспільних відносин» (на основі аналізу законопроєктів, включених до порядку денного сесій Верховної Ради України). На сьогодні вийшло 20 томів зазначених висновків.

Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпраці з комітетами Верховної Ради України. За зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроєктів, а також інші науково-аналітичні матеріали. Особливо інтенсивними є зв’язки Інституту з комітетами з питань: правової політики; правоохоронної діяльності; економічного розвитку; фінансів, податкової та митної політики; організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; аграрної та земельної політики; прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин; антикорупційної політики; Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Інститут також здійснює за зверненнями голів парламентських комітетів передбачені статтею 103 Регламенту Верховної Ради України інформаційне та наукове дослідження стосовно законопроєктів, внесених на розгляд парламенту.Із метою визначення стратегії розвитку національного законодавства Інститутом проводяться науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, експертні слухання тощо за участю народних депутатів, працівників апарату Верховної Ради України, інших державних органів, провідних науковців, міжнародних експертів, представників громадськості. Так, лише упродовж 2021 року Інститутом організовано та проведено ряд заходів, серед яких: «Законодавче забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій»; «Здобутки та перспективи розвитку конституціоналізму в Україні»; «Удосконалення правового регулювання ринкових відносин в Україні»; «Правове регулювання системи судоустрою, передумов «перезапуску» інститутів судової влади»; «Правове забезпечення європейської інтеграції України: тенденції та перспективи»; «Робота в умовах дистанційного режиму: проблеми правового регулювання» та ін. На цих заходах обговорювалися актуальні питання законотворчої діяльності в різних сферах суспільних відносин і формулювалися відповідні рекомендації щодо її вдосконалення.