Інститут законодавства Верховної Ради України

30 червня 2022 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему: «Політична консолідація Верховної Ради України в умовах воєнного стану та реалізації політики протистояння російській військовій агресії».

В. о. Керівника Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор Леся Савченко відзначила, що всі доленосні політичні події відбуваються на основі визначального впливу парламенту на формування державотворчого поступу Української нації. З перших кроків набуття Україною незалежності парламент репрезентував волю Української нації до самовизначення та створення своєї держави. Проголошення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, ухвалення 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України та призначення Всеукраїнського референдуму 1 грудня того ж року, за результатами якого більше 90 % українців проголосували за вибір незалежного майбутнього України – це ті головні історичні державотворчі події, які засвідчили єдність Української нації та національний характер парламенту – Верховної Ради. Зрештою, ухвалення Конституції України 1996 року Верховною Радою України стало актом реалізації установчої влади народу та ще раз засвідчило політичну єдність Української нації у виборі демократичної моделі розвитку її державності.

Закономірно, що з початком збройної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 р. Верховна Рада зосередилася на виробленні необхідних рішень, оперативності їх ухвалення, приймаючи всі виклики війни разом з Українським народом і реагуючи усіма засобами парламентської оборони задля єдиної мети – захисту й перемоги України. Ці цілі є ключовими в політичному порядку денному нашої країни. Нині Україна стала форпостом у війні між тоталітарним російським режимом і цивілізацією західного світу, захищаючи демократичні цінності, покладені в основу системи колективної підтримки миру та безпеки на засадах міжнародної консолідації.

Доктор юридичних наук, завідувач сектору Інституту законодавства Ірина Куян вказала на актуальність питання статусу народного депутата України у зв’язку із призупиненням за рішенням РНБО України діяльності окремих політичних партій, новаціями законодавства щодо заборони політичних партій та фактичною забороною рішеннями судів низки політичних партій, у тому числі й представлених у Верховній Раді. Гібридний характер мандата народного депутата в Україні зумовлює неоднозначність питання про можливість його втрати у зв’язку із забороною політичної партії, від якої народного депутата було обрано. Це питання загострюється в умовах воєнного стану, адже вкрай важливим є забезпечення політичної консолідації та інституційної спроможності парламенту.

Заступник завідувача відділу Інституту законодавства, кандидат юридичних наук Тарас Скомороха наголосив на тому, що законодавча функція є основною у Верховної Ради – єдиного органу законодавчої влади в Україні, виходячи зі змісту положень статті 75 та пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України. Напередодні повномасштабної агресії РФ Президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою формування Оборонної коаліції країни у парламенті, закликавши представників парламентських фракцій забезпечити оперативне ухвалення Верховною Радою рішень, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності нашої держави. З початку війни парламентом України було проведено чотирнадцять позачергових пленарних засідань, під час яких було прийнято майже 200 законопроектів та постанов із вкрай важливих й актуальних питань.

Завідувач сектору Інституту законодавства Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Юрій Данилюк зауважив, що поширення ідеї і принципів парламентаризму розглядається нині як фактор прогресивного розвитку суспільства. Парламентаризм – система державної влади, що базується на активній ролі парламенту у її здійсненні. Наявність парламентаризму в країні обумовлюється і визначається функціонуванням сильного, конструктивного, авторитетного парламенту. У нинішніх складних умовах воєнного стану, зумовленого повномасштабною військовою агресію РФ проти України, особливо важливо, аби український парламент працював у посиленому режимі 24/7, без будь-яких збоїв та перешкод, щоб забезпечувати оперативне реагування на нагальні виклики у воєнний час шляхом прийняття потрібного законодавства. При цьому, виходячи з позиції Конституційного Суду України (Рішення від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002), спільна діяльність народних депутатів України у режимі функціонування єдиного органу законодавчої влади – парламенту – можлива лише на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій і неприпустима поза цими засіданнями і за межами сесій. Тому, з метою забезпечення здійснення конституційних повноважень парламенту, у разі неможливості присутності народних депутатів України в будинку Верховної Ради, доцільно розглянути можливість проведення дистанційних засідань шляхом внесення відповідних законодавчих змін.

У виступі старшого наукового співробітника Інституту законодавства, кандидата юридичних наук Любові Нецької відзначено роль Верховної Ради України у залученні міжпарламентських зв’язків і контактів для просування національних інтересів у тих державах, уряди яких ще не були готові до повної підтримки України у боротьбі з агресором. Народними депутатами застосовуються різні форми діяльності: консультації у складах груп та підгруп, здійснення функцій радників, формування делегацій для відвідування США, Канади, держав Європи з метою онлайн-спілкування з іноземними партнерами, із неформальним середовищем, якщо йдеться про волонтерські, гуманітарні ініціативи щодо біженців та військової складової. Хорошим прикладом співпраці парламентарів є створення міжпарламентської мережі «Об’єднані для України», що слугує міжнародною платформою для законотворців з Європи, Канади, Сполучених Штатів та інших країн демократичного світу, які мають намір регулярно обмінюватися ідеями та координувати міжнародні ініціативи для об’єднаної відповіді колективного Заходу на атаку РФ проти демократичних цінностей усієї Європи.

На переконання головного консультанта Інституту законодавства Миколи Коваленка, першочергового значення у міжнародній діяльності Верховної Ради України під час воєнного стану набула актуалізація і розширення співпраці з міжнародним співтовариством для припинення військової агресії Російської Федерації, зміцнення обороноздатності та посилення підтримки України як на рівні парламентів і держав, так і на рівні регіональних та загальновизнаних світових організацій та об’єднань. Результатом співпраці з Європейським Парламентом та країнами ЄС стало офіційне та швидке визнання України кандидатом на вступ до ЄС, що активізуватиме докладання зусиль європейськими державами для відбудови українських міст і сіл, які зазнали нищівних ударів з боку агресора.

Виступ кандидата юридичних наук, головного консультанта Інституту законодавства Людмили Какауліної був присвячений питанням парламентської діяльності на інформаційному фронті в умовах воєнного стану. Наголошено, що є підстави стверджувати про вагомий внесок парламенту у створення інформаційного контенту з чітко окресленими позиціями щодо визначення безпекового статусу України, який об’єднує політичну еліту та суспільство. Така єдність сьогодні критично важлива для України через необхідність відбити агресію РФ, відновити державний суверенітет України на усій території та забезпечити її захист. Також підкреслено, що за чотири місяці агресивної війни Україна принципово посилила свої позиції в інформаційному просторі, обравши шлях широкого висвітлення об’єктивної і правдивої інформації. Разом із тим доповідачка відзначила, що на сьогодні у законодавстві відсутнє визначення «інформаційного простору», «стратегічних комунікацій», незважаючи на неодноразові спроби внести відповідні законопроекти на розгляд парламенту.