Інститут законодавства Верховної ради України

30 березня 2022 року відділом проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України у режимі відеоконференції обговорено пріоритетні напрямки наукової роботи Інституту в умовах військової агресії РФ проти України. Керуючись Положенням про Інститут, з урахуванням завдань, визначених Планом його роботи на 2022 рік, науковим колективом одностайно підтримано позицію про необхідність уточнення напрямків і тем наукових досліджень, виходячи з їх актуальності щодо нинішніх умов та викликів національного протистояння російській агресії.

У ході обговорення окреслено підходи стосовно наукової концептуалізації конституційно-правових гарантій демократичного устрою (ладу) України в умовах воєнного стану. Основні наукові концепти пропонується розглядати в проекціях особливостей реалізації народовладдя, зокрема в аспекті політичної консолідації інституту представницької демократії – Верховної Ради України – та забезпечення стабільності її роботи, обмеженого функціоналу форм безпосередньої демократії, посилення єдності інститутів громадянського суспільства та держави. Визначено доцільність комплексного аналізу й наукового обґрунтування функцій Українського парламенту в умовах воєнного стану та реалізації політики протистояння російській агресії. Системного вивчення та правового узагальнення потребують питання конституційно-правових гарантій забезпечення й захисту прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, у тому числі з урахуванням необхідних і допустимих обмежень політичних та громадянських прав і свобод, додаткових механізмів соціального захисту й підтримки українських громадян, розв’язання гуманітарних проблем, зумовлених військовою агресією РФ на території України.

Предметом дискусії стали питання інституційної спроможності міжнародних систем колективної безпеки щодо захисту демократії та демократичних цінностей у контексті протидії російському агресору, притягнення його до відповідальності та вироблення безпекового проєкту міжнародних гарантій для України. Водночас відзначили, що цей науковий напрям має значний потенціал для дослідження питання конвергенції міжнародного права і конституційного права України.

Учасники обговорення також дійшли згоди щодо важливості посилення охорони й захисту державних символів України, а відповідно – пріоритетності наукового забезпечення вдосконалення законодавства у цій сфері.