Інститут законодавства Верховної Ради України

13 січня 2022 року у рамках співпраці з Офісом Ради Європи в Україні співробітники Інституту законодавства Верховної ради України,взяли участь у зустрічі з експертами Венеційської Комісії та ОБСЕ/БДІПЛ з обговорення проекту Закону України «Про місцевий референдум», що відбулася в режимі відеоконференції.

У заході взяли участь: член Венеційської комісії, доктор юридичних наук, професор з конституційного права університету Барселони Йозеф Марія Кастелла Андреу, професор права ЄС Франческо Маіані, член Венеційської комісії, доктор юридичних наук, професор з конституційного права Афінського університету Нікос Алівізатос, експертка з питань виборів Бюро з демократичних інститутів і прав людини Ейріні Гунарі, представники Офісу Ради Європи в Україні, Центральної виборчої комісії України, а також співробітники Інституту законодавства Верховної Ради України, члени робочої групи з розробки проектів законів із питань народовладдя – завідувачка відділу, доктор юридичних наук, професор Оксана Клименко, заступник завідувача відділу, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Тарас Скомороха, завідувач сектору, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Ірина Куян та завідувач сектору, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Юрій Данилюк.

Метою заходу було фахове обговорення положень проекту Закону України «Про місцевий референдум» (реєстр. № 5512) у рамках здійснення  Венеційською комісією його оцінки та підготовки висновку на запит Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.

У ході консультацій відзначалися фундаментальність законопроекту, відкритість процесу його підготовки й обговорення, широке залучення представників громадськості, наголошувалося на врахуванні під час розробки законопроекту міжнародних стандартів та попередніх рекомендацій Венеційської комісії.

Експерти обговорили широке коло питань щодо: визначення у проекті поняття та предмету місцевого референдуму; особливостей проведення місцевого референдуму за ініціативою громадян; процедур і передбачених обмежень стосовно ініціювання, призначення та проведення місцевого референдуму; механізмів контролю за відповідністю питання місцевого референдуму вимогам закону; можливостей впливу з боку держави на референдумний процес; гарантій рівного та неупередженого ставлення засобів масової інформації до всіх суб’єктів процесу місцевого референдуму; формування територіальних комісій з місцевого референдуму; відповідальності за порушення встановлених правил і процедур тощо.

Так, стосовно наданого у статті 1 проекту визначення поняття місцевого референдуму за суб’єктним критерієм «територіальна громада» Оксана Клименко зазначила, що воно базується на відповідних положеннях Конституції України, що були також покладені в основу визначення предмету місцевого референдуму. Вона також надала роз’яснення стосовно виключень, які віднесено до питань, що не можуть бути предметом місцевого референдуму, зокрема в частині розмежування компетенції органів місцевого самоврядування та інших  посадових осіб і органів публічної влади, а також відмінностей нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування та актів органів місцевого самоврядування індивідуальної дії.

Жваві дискусії викликали питання щодо ролі та дискреційних повноважень Центральної виборчої комісії у процесі проведення місцевого референдуму, особливостей винесення на місцевий референдум питання про затвердження статуту територіальної громади (змін до нього). Обговорили також передбачені у проекті особливості винесення на місцевий референдум питання дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради та сільського, селищного, міського голови. Надаючи роз’яснення, Ірина Куян зазначила, що запропонована у проекті Закону про місцевий референдум модель одночасного вирішення таких питань зумовлена низкою політичних чинників, що проте не означає відсутності в чинному законодавстві правових гарантій статусу вказаних органів (посадових осіб) місцевого самоврядування. Відповідні правові гарантії встановлено, зокрема, у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Юрій Данилюк висвітлив, зокрема, основні підходи стосовно врегулювання питання обов’язковості результатів місцевого референдуму, відзначивши демократичність та інструментальну роль запобіжника щодо встановлення у законопроекті трирічного строку, протягом якого неможливо змінити рішення, прийняте на місцевому референдумі за ініціативою виборців.