Інститут законодавства Верховної ради України

8 червня 2021 року за участі Першого заступника Голови Верховної Ради України, академіка НАПрН України Руслана Стефанчука розпочалися заняття в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України.

Відкриваючи захід, який проходив у форматі онлайн, виконувач обов’язків директора Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда зазначив, що Українська школа законотворчості – фактично тренінговий центр парламенту, який з 2004 року є єдиним в Україні освітньо-навчальним центром, що здійснює функцію забезпечення безперервного професійного розвитку у сфері законотворчої діяльності та діє на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України.

Аудиторію Школи складають народні депутати України, їхні помічники-консультанти, працівники секретаріатів комітетів, депутатських фракцій та груп Верховної Ради України. Майже 2 тисячі слухачів вже підвищили у ній свою кваліфікацію.

Навчання відбувається за програмами «Законотворча діяльність» та «Європейське     парламентське      право».    В    Інституті також         розроблено навчальні     програми     «Місцеве      самоврядування      та     децентралізація», «Публічне управління та адміністрування».

Кадровий потенціал Інституту законодавства дозволяє забезпечити навчальний процес, а поєднання наукових досліджень із викладанням створюють експертний майданчик для практиків та науковців – певної об’єднавчої платформи для обговорення актуальних питань законотворення.

Усталеною практикою стала участь у тренінгах іноземних фахівців.

Після завершення навчання слухачі Школи отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який вже традиційно взяв участь у відкритті навчання, наголосив, що чимало ідей у галузі правової політики, яких він торкнувся у своєму минулорічному виступі, вже отримали законодавче втілення, зокрема й завдяки зусиллям Інституту законодавства.

Присвятивши свій виступ ключовим крокам з удосконалення правотворчості в Україні, Руслан Стефанчук зосередився на системному підході до удосконалення правотворчості.

Відзначалося, що лише 12 % від зареєстрованих законопроєктів приймаються парламентом. Таке «законодавче цунамі» постійно спостерігається у Верховній Раді України. Більшість законопроєктів, щодо яких проведено експертизу, не підтримано та рекомендовано до відхилення і лише  2 %  проєктів  не  викликають  зауважень.  Наслідком  цього  стали

практична неможливість планування, непередбачуваність правової політики, зниження якості законів, перевантаження парламенту, недотримання процедур, складність встановлення контролю та інші проблеми, пов’язані із забезпеченням ефективності та якості нормативно-правових актів, а також перешкоди у забезпеченні виконання прийнятих законів.

Руслан Стефанчук особливо підкреслив важливість планування правотворчості, погодженого із бюджетним процесом та стратегічними політичними документами. Конкретні кроки у цьому напрямі вже здійснено Верховною Радою України цього скликання. Зокрема, внесено зміни до Регламенту стосовно процедури розгляду та прийняття проєктів актів.

Йшлося також про очищення законодавчої системи від застарілих, суперечливих норм та запобігання неефективній правотворчій роботі. У першому читанні парламентом прийнято проєкт Закону «Про дерадянізацію законодавства України».

Окремо підкреслювалася необхідність запровадження механізмів запобігання порушенням єдиних підходів до правотворчості. Із цією метою підготовлено законопроєкт «Про правотворчу діяльність», яким уперше на законодавчому рівні закріплюються основні засади й особливості правотворчої діяльності. Зокрема, пропонується запровадження єдиного понятійно-категорійного апарату, визначення сучасних принципів правотворчості, впровадження модельного алгоритму правотворчої діяльності, проведення обов’язкових публічних консультацій тощо.

На завершення Перший заступник Голови Верховної Ради України зазначив, що метою згаданого законопроєкту є розвиток спроможності до якісної аналітики із залученням наукової спільноти та академічних напрацювань. У цьому контексті особливу роль відіграють Інститут законодавства Верховної Ради України та Національна академія правових наук України.

Завідувач відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства, доктор юридичних наук Ірина Костицька ознайомила слухачів із змістовним наповненням навчальних програм «Законотворча діяльність» та «Європейське парламентське право», в також анонсувала навчальний процес за програмою «Місцеве самоврядування та децентралізація», у рамках якого планується участь польських експертів та висвітлення ними досвіду реформи місцевого самоврядування у Республіці Польща.

Слід зазначити, що цього року на запрошення до навчання у Школі відгукнулися всі комітети та депутатські фракції у Верховній Раді України, а кількість слухачів становить 145 осіб, у тому числі 14 народних депутатів

України, їхні помічники-консультанти, співробітники секретаріатів комітетів, депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України.