Інститут законодавства Верховної ради України

В Інституті законодавства Верховної Ради України 16 січня 2020 року в рамках заходів, спрямованих на удосконалення законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, відбувся круглий стіл «Стан та напрями прогнозно-аналітичних досліджень у формуванні науково-технологічної та інноваційної політики».

Запропонована тема круглого столу виявила певну зацікавленість спеціалістів у зазначеній сфері. У вступному слові в. о. директора Інституту, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда відзначив провідну роль науково-технічної та інноваційної політики держави у забезпеченні подальшого соціально-економічного розвитку України. Від формування і реалізації цієї політики значною мірою залежать продуктивність суспільної праці, зміни структури і конкурентоспроможність національної економіки, умови праці та матеріальні статки громадян. З огляду на зазначене, як наголосив промовець, нині набуває особливої актуальності потреба у визначенні пріоритетних напрямів єдиної державної науково-технологічної політики, які фахово мають бути узгодженні з інноваційною та інвестиційною складовими розвитку країни.

З доповіддю щодо проблем використання пріоритетів у національній системі науки та інновацій України виступив головний науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України ім. Г. М. Доброва, д.е.н. Олександр Попович. Науковець представив ретроспективний аналіз формування ієрархії пріоритетів, зосередився на необхідності відновлення вибору стратегічних цілей при формуванні науково-технологічної політики, розв’язанні проблеми довгострокового прогнозування розвитку економіки, підкреслив необхідність надання політиці держави у цій сфері більшої цілеспрямованості.

Розпочавши обговорення, модератор круглого столу – науковий консультант Інституту законодавства, д.е.н. Валерій Сергієнко проаналізував особливості загальнодержавного, галузевого та регіонального рівнів щодо середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та розвитку науки і техніки в Україні, шляхи удосконалення співвідношення та взаємозв’язку між економічними й науково-технологічними пріоритетами. Він також вказав на методологічні та прикладні проблеми технологічного оновлення, критичний стан основних засобів у провідних галузях економіки, наявність несприятливих політичних факторів і суперечливих тенденцій в упорядкуванні правового поля в цій сфері.

Завідувач відділу економіки вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, д.е.н. Ігор Жиляєв акцентував увагу присутніх на відсутності в нашій державі задекларованої цілісної системи пріоритетних напрямів інноваційної та наукової діяльності, брак належного взаємозв’язку між

соціально-економічними та науково-технологічними напрямками розвитку, необхідності удосконалення термінологічного апарату.

Заступник директора Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України ім. Г. М. Доброва, д.е.н. В’ячеслав Соловйов присвятив свій виступ обґрунтуванню необхідності впровадження інновацій, нових технологій переважно, або навіть виключно, на нових промислових підприємствах.

Розвиваючи дискусію, завідувач відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства, д.н.держ.упр. Валерій Воротін, зважуючи на глобальні проблеми світової спільноти, відзначив нагальну потребу у більш чіткому визначенні національних інтересів та цілей суспільства при одночасному збільшенні бюджетних видатків на розвиток науки.

Підтримавши основні тези виступу попереднього промовця, заступник начальника відділу управління інноваційними проектами освіти Національного авіаційного університету, к.т.н. Євген Бовсуновський вказав на неприпустимість подальшого зменшення цільового фінансування перспективних розробок у галузі науково-технологічного прогнозування.

Головний науковий співробітник Інституту законодавства, к.т.н. Олександр Матвійчук зупинився у своєму виступі на особливостях впровадження проривних технологій у сільському господарстві й енергетиці.

У дискусії також взяли участь: провідний науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України ім. Г. М. Доброва, д.е.н. Василь Головатюк, викладачі  Національного авіаційного університету – професор, к.ю.н. Валентина Козирєва та доцент, к.ю.н. Лариса Мілімко, які однозначно висловилися щодо актуальності удосконалення нормативної бази інноваційної моделі розвитку економіки.

Виступи й результати обговорення після доопрацювання передбачено оприлюднити у науково-практичному збірнику.